Ми досліджували потенціал лазерної селекції в широкому оптичному діапазоні від ультрафіолетового до видимого та інфрачервоного (довжини хвилі збудження 325, 532, 785 та 1064 нм) для комбінаторного аналізу асоційованих із Землею екстремофільних мікроорганізмів (показні загадкові нематоди, холодні -плаваючі нематоди та кільчасті зелені водорості), молекули вуглеводів та імітатори вивітрюваних шарів поверхні Марса та Місяця як імітаційні мінеральні суміші (P-MRS, S-MRS, LRS та JSC-1).
Ми показуємо, що оптимізація енергій лазерних фотонів забезпечує (принаймні одну вибрану довжину хвилі збудження) спектри комбінаційного розсіювання високої якості для кожного досліджуваного зразка. У більшості випадків інфрачервоний спектральний діапазон розширений для біологічних зразків, тоді як збудження у видимому та ультрафіолетовому спектральних діапазонах зазвичай є сприятливим або принаймні достатнім для точної ідентифікації/розділення мінеральних фаз під люмінесцентною лазерною плямою на аналогах планетарної поверхні.
УФ-збудження не завжди забезпечує значний контраст реакції Рамана-Стокса на індуковану фотолюмінесценцію в досліджуваних біомолекулах. Найвидатніші особливості в спектрах комбінаційного розсіювання біологічних зразків були приписані їхнім специфічним пігментам, які також вважаються біомолекулярними особливостями екстремальних мікроорганізмів. Ключове питання про конкретні переваги та обмеження кожного конкретного джерела збудження передбачає дослідження наукової віддачі від спектроскопії комбінаційного розсіювання для зовнішньої біопроспекції, наприклад, найкращий компроміс між одинарною або подвійною довжиною хвилі збудження для біологічних і геологічних спектроскопічних даних.
